Медоносна база

 

Медоносна база України

1. Що таке медоносна база пасіки

Медоносна база пасіки — це сукупність усіх рослин, які ростуть у зоні льоту бджіл і здатні забезпечувати їх нектаром, пилком або і тим, і іншим. Від якості та різноманітності медоносної бази залежать продуктивність пасіки, здоров'я бджолиних сімей і, зрештою, кількість та якість меду.

Медоносна база складається з кількох основних компонентів:

• Дикорослі рослини — лісові, лучні, степові, болотні. Це природний фундамент бджільництва: липа, акація біла, конюшина, різнотрав'я лук і степів.

• Сільськогосподарські культури — соняшник, гречка, ріпак, фацелія, коріандр, баштанні. Вони формують потужні короткочасні медозбори.

• Плодові та ягідні насадження — яблуня, груша, слива, вишня, малина. Дають ранній весняний взяток, важливий для розвитку сімей.

• Декоративні та паркові рослини — клен, каштан кінський, глід, бузок, липа серцелиста в міських посадках.

Якісна медоносна база — це не лише велика кількість рослин, а й їх правильне чергування в часі: з ранньої весни до пізньої осені бджоли мають отримувати безперервний або ритмічний взяток. Пасічники говорять про це як про «медоносний конвеєр» — безперервну зміну квітучих рослин протягом усього сезону.

В Україні медоносна база надзвичайно різноманітна завдяки різним природним зонам: Полісся, Лісостеп, Степ, Карпати і Крим — кожна зона має свій неповторний рослинний склад і свій «медоносний портрет».

2. Продуктивна відстань льоту бджіл і чому саме така

Яка вона?

Продуктивна (економічно виправдана) відстань льоту бджоли-збирачки до джерела корму становить до 2 км. Саме в цьому радіусі бджола збирає нектар з найбільшою ефективністю.

Технічно бджола здатна долати до 7–8 км в один бік, а в умовах голодомору — навіть до 12–14 км. Однак такі перельоти є енергетично надто витратними і для пасіки економічно невигідними.

Чому саме 2 км?

Відповідь криється у простій енергетичній математиці:

• Під час польоту бджола витрачає нектар як паливо — приблизно 1 мг нектару на кожен кілометр шляху.

• Чим далі джерело взятку, тим менше нектару бджола приносить у вулик: значна частина з'їдається в дорозі.

• При відстані понад 3–4 км вигода від принесеного нектару вже не покриває енерговитрат льоту й зносу бджоли.

• Крім того, далекий літ скорочує тривалість життя бджоли-збирачки: вона зношується швидше.

Медовий зобик (або медовий шлунок) бджоли-збирачки — це невелика еластична камера в черевці, відокремлена від травного шлунка клапаном.

Місткість:

• Порожній зобик важить близько 1 мг
• Повністю заповнений може вмістити 40–80 мг нектару
• Середнє «корисне навантаження» одного вильоту — близько 40 мг

Для порівняння: Щоб наповнити зобик до країв, бджола відвідує від 100 до 1500 квіток залежно від рослини — чим менше нектару виділяє квітка, тим більше відвідин потрібно.

Цікавий факт: Щоб зібрати 1 кг меду, бджоли мають принести у вулик приблизно 3–5 кг нектару (бо нектар після випарювання води й ферментації зменшується в об'ємі). Це означає від 40 000 до 80 000 вильотів однієї бджоли — або,  колективна праця десятків тисяч бджіл протягом кількох днів.

Відстань до медоносу Орієнтовна ефективність збору

до 500 м максимальна

500 м – 1 км висока

1 – 2 км хороша (продуктивна норма)

2 – 3 км знижена

понад 3 км низька, виправдана лише при відсутності ближчих джерел

Практичний висновок для пасічника

Розміщуючи пасіку, слід оцінити медоносні угіддя в радіусі 2 км навколо точка, це майже 13 кв.км. , або 1300 гектар. Якщо в цьому колі є достатньо різноманітних рослин, що квітують послідовно, — пасіка буде стабільно продуктивною. 

Ось чому треба добре знати свою медоносну базу, якщо пасіка стаціонарна. Візьміть циркуль і в масштабі з радіусом 2 км. зробіть коло на карті з центром де ваша пасіка. При необхідності пасічники практикують кочове бджільництво — підвезення вуликів безпосередньо до масивів медоносів (соняшникових, гречаних, ріпакових полів, липових лісів).

3. Таблиця пилконосних рослин України

Терміни цвітіння орієнтовні й залежать від регіону. У Степу і Криму цвітіння настає на 1–2 тижні раніше, ніж на Поліссі та в Карпатах.

 №             Рослина                        Місяць цвітіння

1 Ліщина звичайна (Corylus avellana) Лютий – березень

2 Вільха клейка (Alnus glutinosa) Лютий – березень

3 Верба козяча (Salix caprea) Березень – квітень

4 Мати-й-мачуха (Tussilago farfara) Березень – квітень

5 Пролісок (Scilla bifolia) Березень

6 Клен гостролистий (Acer platanoides) Квітень

7 Яблуня домашня (Malus domestica) Квітень – травень

8 Груша (Pyrus communis) Квітень

9 Кульбаба лікарська (Taraxacum officinale) Квітень – травень

10 Черешня / Вишня (Prunus avium / cerasus) Квітень – травень

11 Слива (Prunus domestica) Квітень – травень

12 Гірчиця біла (Sinapis alba) Травень – червень .

13 Конюшина червона (Trifolium pratense) Травень – серпень

14 Конюшина біла (Trifolium repens) Травень – вересень

15 Маки (Papaver rhoeas) Травень – червень

16 Ріпак яровий (Brassica napus) Травень – червень

17 Фацелія пижмолиста (Phacelia tanacetifolia)Травень – серпень

18 Коріандр (Coriandrum sativum) Червень – липень

19 Гречка (Fagopyrum esculentum) Червень – серпень

20 Кропива дводомна (Urtica dioica) Червень – серпень

21 Соняшник (Helianthus annuus) Липень – серпень

22 Волошка синя (Centaurea cyanus) Червень – серпень

23 Буркун білий (Melilotus albus) Червень – серпень

24 Люпин (Lupinus polyphyllus) Червень – липень

25 Чортополох (Carduus / Cirsium spp.) Липень – вересень

26 Вереск звичайний (Calluna vulgaris) Серпень – вересень

27 Золотарник (Solidago canadensis) Серпень – жовтень

28 Іван-чай (Epilobium angustifolium) Липень – серпень 

 

4. Таблиця нектароносних рослин України

 №            Рослина           Місяць цвітіння Мед (кг/га)

1 Верба козяча (Salix caprea) Березень – квітень 10–15

2 Клен гостролистий (Acer platanoides) Квітень 100–200

3 Клен польовий (Acer campestre) Квітень – травень 80–150

4 Мати-й-мачуха (Tussilago farfara) Березень – квітень 20–30

5 Черешня (Prunus avium / cerasus) Квітень – травень 30–40

6 Яблуня (Malus domestica) Квітень – травень 20–30

7 Груша (Pyrus communis) Квітень 15–20

8 Кульбаба (Taraxacum officinale) Квітень – травень 30–50

9 Каштан кінський (Aesculus hippocastanum)Травень 15–30

10 Акація біла (Robinia pseudoacacia) Травень – червень 300–600

11 Ріпак озимий (Brassica napus) Травень 60–90

12 Малина лісова (Rubus idaeus) Травень – червень 50–100

13 Конюшина біла (Trifolium repens) Травень – вересень 80–100

14 Конюшина рожева (Trifolium hybridum) Червень – серпень 60–80

15 Фацелія пижмолиста (Phacelia tanacetifolia) Травень – серпень 200–500

16 Гірчиця біла (Sinapis alba) Травень – червень 50–80

17 Суниця лісова (Fragaria vesca) Травень – червень 10–20

18 Коріандр (Coriandrum sativum) Червень – липень 100–300

19 Буркун білий (Melilotus albus) Червень – серпень 200–400

20 Буркун жовтий (Melilotus officinalis) Червень – липень 150–300

21 Синяк звичайний (Echium vulgare) Червень – вересень 200–400

22 Гречка (Fagopyrum esculentum) Червень – серпень 60–120

23 Іван-чай (Epilobium angustifolium) Липень – серпень 350–400

24 Липа серцелиста (Tilia cordata) Липень 500–1000

25 Липа широколиста (Tilia platyphyllos) Червень – липень 500–800

26 Соняшник (Helianthus annuus) Липень – серпень 40–70

27 Чебрець (Thymus serpyllum) Червень – серпень 60–100

28 Меліса лікарська (Melissa officinalis) Червень – серпень 100–150

29 Лаванда (Lavandula angustifolia) Червень – серпень 50–100

30 Чортополох (Carduus / Cirsium spp.) Липень – вересень 50–100

31 Фенхель (Foeniculum vulgare) Липень – серпень 50–70

32 Волошка лучна (Centaurea jacea) Липень – вересень 50–80

33 Золотарник (Solidago canadensis) Серпень – жовтень 30–100

34 Вереск звичайний (Calluna vulgaris) Серпень – вересень 100–200

35 Гірчак (Polygonum aviculare / P. Persicaria) Серпень – вересень 30–50

36 Плющ (Hedera helix) Вересень – жовтень 20–30

Примітка. Показники медопродуктивності наведені орієнтовно і суттєво варіюються залежно від сорту, ґрунту, кліматичних умов конкретного сезону та регіону України.

Підсумок

Медоносна база України — одна з найбагатших у Європі. Правильно підібравши місце для пасіки або застосовуючи кочове бджільництво, пасічник може забезпечити безперервний взяток із березня по жовтень. Ключ до успіху — знати свою місцевість, стежити за фенологічним календарем і піклуватися про збереження та відновлення природних медоносів.

© Блог «Моя Земля» | Усі права захищено